Компанія допустила податківців до перевірки, надала документи й отримала акт із донарахуваннями. Після цього з’ясовується, що для призначення перевірки могло не бути законних підстав. Чи можна ще використати це в суді, якщо наказ уже виконаний? Так, але потрібно правильно визначити предмет позову і пояснити значення порушення для прийнятого ППР.
В іншому спорі перевірку призначили правомірно, проте податкова оголосила операції нереальними через інформацію про постачальника, не зіставила її з рухом товару й нарахувала податок та підвищений штраф. Тут захист будується вже навколо доказів операцій, розрахунку й умов відповідальності.
Ці ситуації потребують різних аргументів. Нижче розглянемо, які порушення можуть привести до скасування податкового повідомлення-рішення, чому допуск до перевірки не закриває шлях до захисту та як пов’язати судову практику з документами конкретного підприємства.
1. Що саме потрібно оскаржувати
Акт перевірки фіксує висновки перевіряючих. ППР оформлює рішення контролюючого органу з передбаченими законом наслідками. Тому пошукова фраза «оскарження акта податкової перевірки» часто приховує дві різні задачі:
| Що отримав платник | Який документ він може підготувати за наявності незгоди | Предмет роботи |
|---|---|---|
| Акт податкової перевірки | Заперечення та додаткові документи до органу, який проводив перевірку | Висновки, факти, дані й докази до прийняття ППР |
| Податкове повідомлення-рішення | Адміністративну скаргу або позов про визнання протиправним та скасування ППР | Законність конкретного рішення повністю або у визначеній частині |
Вибір способу захисту залежить від стадії спору та наслідків, які потрібно усунути. Після проведення перевірки спір про її незаконність зазвичай потрібно пов’язувати з оскарженням рішення, що порушує права підприємства, а не обмежуватися вимогою скасувати вже виконаний наказ.
Позицію доцільно перевіряти у двох площинах: чи мала податкова право проводити саме цю перевірку і чи дотрималася істотних гарантій; чи довела вона порушення, суму та підстави штрафу. Навіть за сильного процедурного аргументу варто зберігати документи для захисту по суті: суд може оцінити значення порушення інакше, ніж платник.
2. Допуск відбувся, наказ виконаний: чи можна заперечувати законність перевірки
Допуск не означає відмови від права посилатися на незаконність перевірки. У постанові ВС від 21.02.2020 у справі №826/17123/18 судова палата відступила від підходу, за яким допуск нівелював процедурні порушення. Такі доводи можна наводити в позові щодо ППР; суд має спочатку оцінити їх, а за відсутності підстав для скасування рішення — перейти до суті донарахувань. У цій справі спір щодо ППР направили на новий апеляційний розгляд: остаточної перемоги платника ця постанова не встановила. Текст постанови ВС.
Вичерпання наказом своєї дії не робить перевірку законною. Воно впливає на спосіб захисту. Велика Палата ВС у постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17 пояснила: окреме скасування реалізованого наказу не відновлює право. Порушення при призначенні й проведенні перевірки можуть бути підставами позову щодо прийнятих за її результатами рішень. Водночас значення мають порушення, які вплинули або об’єктивно могли вплинути на правильність висновків і законність рішення. Провадження щодо наказу Велика Палата закрила. Постанова в ЄДРСР.
Отже, після завершення перевірки формулювання позиції має змінитися: яке ППР оскаржується, яка передумова перевірки була відсутня або яку гарантію порушено, чим це підтверджується і як це позначилося на законності ППР. «Заперечення щодо проведення перевірки» в цьому контексті — підстави адміністративного позову, а не окремий універсальний документ, який замінює позов.
Для документальної невиїзної перевірки немає фізичного допуску в тому самому розумінні, що для виїзної. Там оцінюють підстави її призначення та дотримання спеціального порядку повідомлення. Саму справу №816/228/17 також було пов’язано з позаплановою невиїзною перевіркою; правило не слід зводити лише до ситуації, коли інспектора впустили в офіс.
3. Порушення при призначенні та проведенні: коли під загрозою саме право на перевірку
3.1. Відсутні передбачені законом фактичні підстави
Посилання в наказі на статтю ПКУ потрібно зіставити з обставинами, які дозволяли її застосувати. Для позапланової перевірки перевіряють конкретний підпункт статті 78, для фактичної — відповідну підставу статті 80. Не кожна підстава потребує попереднього запиту; загальне твердження «спершу завжди мали запросити документи» буде помилковим.
Якщо перевірку призначено за пп.78.1.1 ПКУ, аналізують сам запит, зазначені в ньому порушення, пояснення підприємства, додатки, строки й результати їх оцінки. У справі №520/8836/18, постанова від 22.09.2020, ВС врахував відсутність доказів оцінки своєчасно наданих пояснень і документів та проведення призначеної виїзної перевірки у приміщенні органу. Скасування ППР залишили в силі. Це висновок щодо встановленої сукупності обставин, а не правило, що будь-яка відповідь на запит унеможливлює перевірку. Текст постанови ВС.
Що доводити: яка саме обов’язкова передумова не виникла. Чим: запитом, відповіддю з додатками, доказом її отримання, наказом та матеріалами, на які орган послався при призначенні. Окремо пояснюють, чому відсутність цієї передумови означала відсутність права на відповідний контрольний захід.
Показовий і пізніший приклад — постанова ВС від 02.06.2026 у справі №810/4383/18. Суд підтримав скасування рішень після скасування ухвали слідчого судді, яка була єдиною правовою підставою перевірки. Він окремо відмежував ситуацію з кількома самостійними підставами. Практичне значення: потрібно перевіряти всі підстави наказу; дефект однієї з них не завжди усуває решту. Справа стосувалася історичного правового регулювання. Постанова в ЄДРСР.
3.2. Перевірку проведено попри застосовну законодавчу заборону
Тут важливі дата, вид перевірки, категорія платника та винятки, які діяли саме тоді. Посилання лише на карантин або воєнний стан без аналізу відповідної редакції перехідних положень недостатньо.
У постанові від 23.02.2023 у справі №160/20112/21 ВС залишив у силі скасування ППР за результатами планової перевірки, проведеної під час законодавчого карантинного мораторію на підставі постанови КМУ №89. Суд розмежував порушення процедури та відсутність законного права на перевірку. Цей приклад пояснює значення компетенції органу; він не встановлює чинної загальної заборони на перевірки у 2026 році. Постанова в ЄДРСР.
Що доводити: заборона охоплювала конкретну перевірку і для неї не діяв виняток. Чим: наказом, датами початку та проведення, відомостями про платника і редакцією норми на відповідну дату. Окремо від цього перевіряють строки давності визначення зобов’язання за статтею 102 ПКУ: механічно відраховувати 1095 днів без періодів зупинення та спеціальних правил не можна.
3.3. Порушено умови початку, повідомлення або межі перевірки
Для планової, позапланової виїзної, невиїзної та фактичної перевірок діють різні правила статей 77–81 ПКУ. Тому спочатку визначають вид перевірки, а вже потім — належні документи та спосіб їх вручення. Не можна переносити вимогу завчасного повідомлення про планову перевірку на кожну фактичну.
Для невиїзної перевірки оцінюють наказ, повідомлення про початок і місце та виконання вимог пункту 79.2. Для виїзної — документи й повноваження осіб за статтею 81. Окремо зіставляють вид, предмет, період і тривалість фактичних дій із законними межами перевірки.
Аргумент потребує конкретики: через неповідомлення підприємство не могло надати визначені документи; перевіряючі дослідили питання поза дозволеним обсягом; рішення спирається саме на отримані так висновки. Якщо спір стосується вручення, потрібні поштові відомості, конверти, квитанції електронного кабінету та дані про адресу. Відсутність фактичного прочитання документа керівником ще не означає відсутності належного вручення за статтею 42 ПКУ.
3.4. Платника позбавили можливості подати та захистити заперечення
Невручення акта, передчасне прийняття ППР або ігнорування своєчасних матеріалів можуть позбавити платника можливості вплинути на рішення. Потрібно показати, які саме пояснення, докази чи розрахунки орган не розглянув, а не лише послатися на невдалу дату в документах.
У справі №560/4420/18, постанова ВС від 21.02.2023, суд визнав необхідним дослідити доводи про порушення оформлення результатів камеральної перевірки та прийняття ППР. Попередні рішення скасували з направленням на новий розгляд. Це приклад обов’язковості оцінки доводів, а не остаточного скасування ППР Верховним Судом. Постанова в ЄДРСР.
4. Чому не кожна процедурна помилка скасовує ППР
Суттєвість аргументу можна перевірити трьома питаннями: яку вимогу порушено; яке право або передумову контролю вона забезпечувала; чому порушення вплинуло чи могло вплинути на рішення.
Відсутність законного права на перевірку не тотожна технічній помилці в оформленні її результатів. У першому випадку платник ставить питання про правову основу отримання висновків; у другому потрібно обґрунтувати, чому дефект завадив належній оцінці чи захисту.
Наприклад, у постанові від 19.06.2020 у справі №140/388/19 ВС не визнав відсутність в акті підпису одного перевіряючого самостійною підставою недійсності рішень за відсутності порушень правил проведення перевірки. Справу направили на новий розгляд. Висновок «немає підпису — ППР автоматично скасовано» суперечить цьому підходу. Текст постанови ВС.
Так само посилання на статтю 74 КАС України про допустимість доказів потребує пояснення, як саме докази отримано незаконно. Недостатньо оголосити весь акт недопустимим через будь-яку помилку. У позові варто відокремлювати порушення, яке ставить під сумнів законність усієї перевірки, від дефекту, що стосується одного документа чи епізоду.
5. Підстави по суті: податкова не довела порушення або неправильно визначила зобов’язання
5.1. Нереальність операції виведено лише з інформації про контрагента
Проблеми постачальника та нездійснення конкретної поставки — різні обставини. Позиція підприємства має відтворювати операцію: хто замовив і передав товар, як його доставили й оприбуткували, де використали або кому продали. Для послуг потрібно показати зміст, результат і використання в діяльності; перелік підписаних актів сам собою не відповідає на всі ці питання.
Велика Палата ВС у постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 відхилила автоматичне перенесення наслідків «фіктивності» контрагента на покупця. Матеріали кримінального провадження оцінюють разом із доказами конкретних операцій; самі документи також не замінюють фактичного виконання. ВС підтримав задоволення позову. Якщо ДПС надала докази недостовірності документів, платник має їх спростовувати. Постанова в ЄДРСР.
Практична перевірка складається з двох частин. Спочатку встановлюють, що саме ДПС довела про вашу операцію, а що лише припускає з даних інших осіб. Потім перевіряють власні докази: чи узгоджуються кількість, дати, маршрут, складський облік, оплата та подальше використання. Наявність реального товару не дозволяє залишати без відповіді обґрунтоване питання, від кого і за яких умов його придбано. Обачність оцінюють з урахуванням фактичних можливостей підприємства, без універсальної вимоги зібрати довільний набір довідок про кожного постачальника.
5.2. Помилково застосовано норму, період або базу оподаткування
Іноді сторони не сперечаються, що операція відбулася, але по-різному визначають її наслідки. Потрібно відновити послідовність: фактична операція → норма в застосовній редакції → податкова подія → період → база → сума.
Наприклад, перевіряють, чи не включила ДПС одну суму двічі, чи правильно врахувала повернення й коригування, чи не прирівняла повернення коштів до нового доходу, чи правильно визначила зміст договору. Це напрямки аналізу, а не готові висновки про звільнення певного платежу від оподаткування: відповідь залежить від податку, режиму та обставин.
Для такого спору потрібен власний відтворюваний розрахунок із посиланнями на документи. Загальний висновок «нарахування завищені» не показує суду ані помилку, ані суму, яку належить скасувати. За кількох епізодів слід визначити, які частини рішення спірні й чи можна їх відокремити.
5.3. Висновки не зіставлено з поданими доказами
Якщо акт стверджує, що документів немає, а підприємство їх передало, потрібен доказ передачі саме цього комплекту. Якщо документи подали після перевірки — перевіряють порядок і строки пунктів 44.6, 44.7 та 86.7 ПКУ. Окремо пояснюють, який висновок органу спростовує кожен документ.
За частиною другою статті 77 КАС України законність рішення доводить відповідач. Водночас підприємство має доводити обставини, на які посилається. До суду важливо подати не лише масив первинних документів, а й зв’язний виклад: твердження ДПС → доказ проти нього → правове значення → зміна суми. Для нових документів, яких не було на перевірці, окремо оцінюють наслідки пункту 44.6; подання до суду не є універсальним способом усунути попереднє ненадання.
6. Штраф потрібно перевіряти окремо від основного податку
Навіть якщо основне порушення підтверджене, підвищений штраф може бути необґрунтованим. Перевіряють норму, редакцію, ставку, повторність, тривалість та інші ознаки складу, а там, де це передбачено ПКУ, — вину й умисність. Не для всіх санкцій встановлено однакові умови відповідальності.
У постанові від 03.08.2023 у справі №520/22505/21 ВС підтримав часткове скасування ППР: застосування підвищеної санкції за пунктом 124.3 було необґрунтованим, тоді як санкція за пунктом 124.1 залишалася. Приклад показує, що спір може стосуватися зайвої частини штрафу навіть за наявності прострочення. Постанова в ЄДРСР.
Для захисту збирають не загальні пояснення про складну ситуацію, а докази щодо конкретної умови відповідальності: платіжні документи, банківські повідомлення, дати доступу до коштів або систем, дії для своєчасного виконання обов’язку. Статті 109 і 112 ПКУ потрібно застосовувати разом із нормою про відповідний штраф. Скасування санкції саме собою не припиняє основного податкового обов’язку.
7. Як перетворити перелік порушень на доказову позицію
| Напрям захисту | Що потрібно встановити | Основні матеріали | Зв’язок із вимогою |
|---|---|---|---|
| Право на перевірку | Яка обов’язкова підстава була відсутня | Наказ, запит, відповідь, документи про правову підставу | Чому результати не могли правомірно стати основою ППР |
| Істотна процедура | Яку можливість захисту втрачено | Документи вручення, хронологія, подані матеріали | Як порушення вплинуло або могло вплинути на рішення |
| Реальність операцій | Що фактично отримано та використано | Первинні документи, рух активів, облік, розрахунки | Який висновок про конкретну операцію спростовано |
| Сума податку | Де помилка норми, бази, періоду або арифметики | Документи операції, декларації, власний розрахунок | Яка сума ППР не має правової чи фактичної основи |
| Штраф | Яку умову санкції не доведено | Розрахунок штрафу й докази обставин виконання | Яку частину санкції потрібно скасувати |
До цієї таблиці додають сторінку акта, номер додатка, суму податку й штрафу та посилання на доказ. Це дозволяє зрозуміти, чи підтримує виявлена помилка скасування всього ППР або лише його частини. Вимогу про повне скасування не слід обґрунтовувати лише помилкою в одному відокремлюваному епізоді без пояснення її значення для решти рішення.
8. Чи можна вперше заявити процедурні доводи в суді
Можливість посилатися на незаконність перевірки після допуску не тотожна питанню, чи подавалися заперечення до акта. Саме по собі невикористання заперечень або адміністративної скарги не робить незаконну перевірку правомірною і не замінює судової оцінки підстав позову. Водночас це не означає, що документи й строки можна ігнорувати.
У позові варто прямо викласти процедурні підстави та докази, дотримавшись строків звернення і правил подання доказів та зміни підстав позову. Розраховувати, що всі нові обставини вперше дослідять у касації, небезпечно: її завдання і повноваження інші.
Заперечення до акта залишаються важливим етапом. Вони дозволяють подати документи в порядку пункту 86.7, викласти власний розрахунок, зафіксувати порушення і створити доказ того, що ДПС знала про конкретний аргумент до прийняття ППР. У скарзі та позові позицію потрібно оновлювати з урахуванням самого рішення й відповіді органу, а не механічно копіювати попередній текст.
9. Строки: матеріальний аргумент не усуває процесуального ризику
| Дія | Загальний орієнтир | Початкова подія |
|---|---|---|
| Заперечення, додаткові документи й пояснення до акта | 10 робочих днів, п.86.7 ПКУ | День, наступний за днем отримання акта |
| Заперечення до акта перевірки за пп.78.1.5 у зв’язку з розглядом заперечень або скарги | Спеціальні 5 робочих днів, пп.86.7.4; їх долучають до відповідних матеріалів | День, наступний за днем отримання такого акта |
| Адміністративна скарга на ППР | 10 робочих днів, п.56.3; спеціальні випадки перевіряють окремо | Дні, що настають за днем отримання рішення |
| Позов щодо ППР без адміністративного оскарження | Загалом 6 місяців, ч.2 ст.122 КАС України | Коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення права |
| Позов щодо ППР про нарахування грошового зобов’язання після адміністративного оскарження | 1 місяць, п.56.19 ПКУ | Після закінчення процедури за п.56.17 |
Велика Палата ВС у постанові від 16.07.2025 у справі №500/2276/24 підтвердила застосування спеціального місячного строку після адміністративного оскарження ППР про нарахування грошових зобов’язань; загальне правило про три місяці його не замінює. Постанова в ЄДРСР. Шестимісячний строк без попередньої адміністративної процедури розглянуто, зокрема, у постанові ВС від 27.01.2022 №160/11673/20.
Дату вручення визначають за статтею 42 та спеціальними нормами ПКУ, а не лише за датою бланка або фактичної передачі документа бухгалтеру. Потрібно зберегти конверт, поштові відомості й електронні квитанції. Умови електронного листування та правила щодо часу доставки оцінюють окремо.
Строк позову і строк сплати — різні питання. Своєчасна адміністративна скарга має наслідки за пунктом 56.15; звернення до суду — за пунктом 56.18 ПКУ. Наявність шести місяців для позову сама собою не дозволяє до його подання без наслідків відкладати сплату. Пропущені строки, їх поновлення, винятки та часові зміни правил оцінюють індивідуально. Воєнний стан не можна вважати універсальним зупиненням усіх строків.
10. З чого почати підготовку до оскарження
Зберіть акт із додатками, усі ППР та розрахунки, наказ і документи повідомлення, запити й відповіді, заперечення, скаргу та рішення за нею, якщо ці стадії вже були. Додайте докази отримання й подання кожного комплекту. Первинні документи розподіліть за спірними операціями.
Перший результат аналізу — визначені строки та предмет оскарження. Другий — оцінка права на перевірку й істотних процедурних порушень. Третій — перевірка висновків, розрахунків і штрафів по кожному епізоду. Після цього можна обирати обґрунтовані вимоги і визначати, яких доказів бракує.
Якщо спір почався із запиту податкової, використайте також розбір підготовки відповіді на запит ДПС. Ця стаття присвячена наступному етапу — результатам перевірки та захисту від прийнятого рішення.
Бюро ОПАЛ надає допомогу у податкових спорах: аналізує матеріали перевірки, готує заперечення, скарги та процесуальні документи за погодженим завданням. Обсяг аналізу, вартість і строки погоджуються до початку; судове представництво — окремо.